ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ОБ'ЄКТА

Автор(и)

  • Р. А. ВЕРНОВ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • О. П. СИНИЦКИЙ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Ключові слова:

лазерні сканери, побудова моделей, параметри сканерів, 3D сканування

Анотація

Розглянуто технології 3D лазерного сканування. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє проводити моделювання і записувати в реальному часі дані від лазерних сканерів. На основі створеного програмного засобу була розроблена схема UML.


Біографії авторів

Р. А. ВЕРНОВ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ФАКС, кафедра інформаційно-вимірювальної техніки

R. VIERNOV

О. П. СИНИЦКИЙ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ФАКС, кафедра інформаційно-вимірювальної техніки

O. SINITSKIY

Посилання

Дмитрий Ошкин. To be 3D or not to be… // CADmaster № 40/5.2007.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-16

Номер

№ 10 (2015): Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).