МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧЕНОСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ТЕСТУВАННЯ
Ключові слова:
рівень навченості, невизначеність вимірювання рівня навченостіАнотація
Проведене оцінювання невизначеності вимірювання рівня навченості опитуваних при тестуванні за умов обмеженості кількості запитань в тесті. Показано, що така невизначеність неприпустимо велика при середній кількості запитань в тесті, що дорівнює 10. Розглянуто методи підвищення точності за рахунок об’єднання результатів декількох тестувань. Наведено дані, що свідчать про зменшення невизначеності вимірювання рівня навченості.
Посилання
Ю. В. Нейман, В. А. Хлебников. Введение в теорию моделирования и параметризации педагогических тестов. – Москва, – 2000 – 168 с.
Н.А. Яремчук, А.А. Кравченко. Оцінювання невизначеності вимірювання трудності тестових завдань та рівня навченості від дискретності їх шкал// Науково-виробничий журнал «Метрологія та прилади». – Харків, – 2014 – 266 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).