МОДЕЛЮВАННЯ ЦИФРОВОГО КАНАЛУ БОРТОВОЇ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Ключові слова:
бортова вимірювальна система, цифровий канал, канал Ґільберта-Еліота, завадостійкість, ланцюг Маркова, статистичний розподіл, пакетна помилка, кодування Ріда-Соломона, густина імовірностіАнотація
Досліджуються способи моделювання цифрового каналу з пакетними похибками, а також вплив імовірнісних характеристик моделі каналу на відновлювальну здатність завадостійкого кодування при симуляції.
Посилання
M. Mushkin, I. Bar-David Capacity and Coding for the Gilbert-Elliott Channels // IEEE Transactions on Information Theory, vol. 35, No. 6, - November 1989.
Б. М. Злотник Помехоустойчивые коды в системах связи // M.: Радио и связь, 1989.
A. W. Eckford, F. R. Kschischang, S. Pasupathy Analysis of Low-Density Parity-Check Codes for the Gilbert–Elliott Channel Channels // IEEE Transactions on Information Theory, vol. 55, No. 11, - November 2013.
Н. П Самолюк Статистические распределения. Учебно–методическое пособие для студентов физико-математических и инженерных специальностей // Великий Новгород, 2011.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).