ОСОБЛИВОСТІ СЕЛЕКЦІЇ ПОВІТРЯНИХ ОБ'ЄКТІВ В ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДАХ

Автор(и)

  • А. В. МОЛОДЫК Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал», Ukraine

Ключові слова:

селекція, вірогідністні критерії селекції, поле променистості, фізичні ознаки об’єкта

Анотація

Розглянуті теоретичні аспекти застосування комплексної селекції повітряних об’єктів в оптико-електронних приладах на основі виявлення апріорної інформації, відмінності фізичних ознак повітряних об’єктів від завад.


Біографія автора

А. В. МОЛОДЫК, Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»

A.V. MOLODIC

Посилання

Е.С. Вентцель.Теория вероятности.

Дж. Ллойд. Системы тепловидения, Москва, Мир, 1978.

Л.П. Лазарев. Оптико-электронные приборы наведения, Москва, Машиностроение, 1989.

Р. Хадсон. Инфракрасные системы, Москва, Мир, 1972.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-16

Номер

№ 10 (2015): Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки

Розділ

Прилади і системи навігації та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).