ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПО ЛАНДШАФТУ МІСЦЕВОСТІ

Автор(и)

  • В. М. СИНЕГЛАЗОВ Національний авіаційний університет, Україна

Ключові слова:

інтегрований навігаційний комплекс, безпілотний літальний апарат, навігаційна система за рельєфом місцевості

Анотація

Розглянуто задачу проектування інтегрованих навігаційних комплексів до складу яких входять навігаційні системи за ландшафтом місцевості.

Біографія автора

В. М. СИНЕГЛАЗОВ, Національний авіаційний університет

V.M. SINEGLAZOV

Посилання

Компьютерная обработка и распознавание изображений. Санкт-Петербургский университет информационных технологий. Санкт-Петербург. – 2008. – 195 с.

Баклицкий В. К. Корреляционно-экстремальные системы навигации и наведения. М.: – 2009. – 360 с.

Сырямкин В. И., Шидловский В. С. Корреляционно-экстремальные системы. Томск. – 2010. – 317 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-16

Номер

№ 10 (2015): Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки

Розділ

Прилади і системи навігації та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).