АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОГО МЕРИДІАНА ТРИСТУПЕНЕВИМ МАЯТНИКОВИМ ГІРОКОМПАСОМ ПІД ЧАС ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНОГО ВИБІГУ ЙОГО РОТОРА
Ключові слова:
географічний меридіан, триступеневий маятниковий гірокомпас, процес натуральної зупинки його ротораАнотація
Пропонується алгоритм обробки інформації, який дозволяє знайти положення географічного меридіану триступеневим маятниковим гірокомпасом під час процесу натуральної зупинки його ротора.
Посилання
Ройтенберг Я.Н. О некоторых косвенных методах получения информации о положении управляемой системы в фазовом пространстве. – ПММ,1961. т.ХХУ, вып.3, с.440-444.
Федоров В.Н. Об определении положения географического меридиана трехстепенным маятниковым гирокомпасом во время разгона его ротора./В.Н.Федоров//Механіка гіроскопічних систем.-2014.-№27.-с.30-36.
Камке Э. Справочник по обыкновенным дифференциальным уравнениям. – М. : Наука, 1971. – 576 с.
Справочник по специальным функциям с формулами, графиками и математическими таблицами. Под ред. Абрамовица М. и Стиган И. – М. : Наука, 1979. – 832 с.
Янке Е., Эмде Ф., Леш Ф. Специальные функции. Формулы, графики. таблицы. - М. : Наука, 1977. – 344 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).