ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ПОХИБОК У ЦИФРОВИХ ВОЛЬТМЕТРАХ
Ключові слова:
цифрові вольтметри, інструментальні похибки, корекція похибокАнотація
Проведено аналіз роботи схем цифрових вольтметрів, що використовують структурні методи підвищення точності, і показано, що використання цих методів дозволяє коригувати похибку від взаємодії.
Посилання
Туз Ю. М. Структурные методы повышения точности измерительных устройств. –К.: Издательское объединение «Вища школа», 1976. – 266с.
Кодратов В. Т. Фундаментальная теория избыточных измерений : обобщенная структура и ее особенности. Сообщение 2.1./Кондратов В.Т. //Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. – 2009. -№ 3. –с.116-130.
ГОСТ 8.009-84 ГСИ. Нормируемые метрологические характеристики средств измерения.
ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення.
ГОС 8.401-80 ГСИ. Классы точности средств измерения. Общие требования.
ГОСТ 22261-94. Средства измерений электрических и магнитных величин. Общие технические условия.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).