ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ РЕКОНФІГУРОВАНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
Ключові слова:
реконфігуровані комп'ютерні системи управління, схеми автоматної пам'ятіАнотація
У статті розглянуті нові підходи до створення реконфігурованих комп'ютерних систем управління з використанням багаторівневих і багатофункціональних схем автоматної пам'яті. Які, за рахунок своїх особливостей, якісно підвищують рівень створюваних, на їх основі, пристроїв.
Посилання
Мараховский Л.Ф. Основы теории проектирования дискретных устройств. Логическое проектирование дискретных устройств на схемах автоматной памяти: монография. – Киев: КГЄУ, 1996.–128 c.
Мараховский Л.Ф. Многофункциональные схемы памяти. – Киев: УСиМ – № 6. - 1996.– С. 59-69.
Мараховский Л.Ф. Многоуровневые устройства автоматной памяти. І ч. – Киев:УСиМ. – №1.– 1998.– С. 66-72.
Мараховский Л.Ф. Многоуровневые устройства автоматной памяти. ІІ ч. – Киев:УсиМ. – №2. – 1998. – С. 63-69.
Мараховский Л.Ф. Основы новой информационной технологии: монография – Saarbrcken, Germany: i.melnic@lap-publishing.ru, 2013. – 369 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).