АНАЛІЗ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ АВІАЦІЙНОГО ДВИГУНА

Автор(и)

  • A. Ю. СКОРОХОД Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Ключові слова:

літак, методи діагностики, газотурбиннй двигун

Анотація

Розглядаються найбільш ефективні методи діагностики авіаційного двигуна, їх недоліки та переваги. Приймається оптимальне рішення з питання діагностування газотурбінного двигуна як критично важливого вузла літака.

Біографія автора

A. Ю. СКОРОХОД, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ФАКС, кафедра автоматизації експериментальних досліджень

Посилання

Кеба И.В. Диагностика авиационных газотурбинных двигателей. – Москва: Изд. “Транспорт”, 1980.

Жернаков С.В., Алгоритмы контроля и диагностики авиационного ГТД в условиях бортовой реализации на основе технологий нейросетвых систем// Авиационная и ракетно-космическая техника. 2010, № 3. –С 42-56.

Машошин О.Ф., Диагностика авиационной техники. // Учебное пособие, 2007. 141 с.

А. С. Новиков, А. Г. Пайкин, Н. Н. Сиротин, Контроль и диагностика технического состояния газотурбинных двигателей // Издательство: Наука, 2007 г.

Сидоренко М.К. Виброметрия газотурбинных двигателей. – М.: Машиностроение, 1973.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-04-17

Номер

№ 9 (2013): Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).