ЗМЕНШЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ТРУДНОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Ключові слова:
тестування, невизначеність, трудність тестівАнотація
Дана робота присвячена дослідженню невизначеності результатів вимірювання трудності тестових завдань, які використовуються при оцінюванні знань студентів з використанням тестування. Пропонуються шляхи зменшення невизначеності оцінки трудності завдань на основі моніторингу систем тестування.
Посилання
Ю. В. Нейман, В. А. Хлебников. Введение в теорию моделирования и параметризации педагогических тестов. – Москва, – 2000 – 168 с.
ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений.
В.С. Королюк, Н.И. Портенко, А. В. Скороху, А. Ф. Турбин. Справочник по теории вероятностей и математической статистике. – Москва – 1895 – 640с.
Гатаулин А.М. Методическое пособие по математической статистике. Раздел ІІ. Выборки и проверка статистических гипотез // Московская сельскохозяйственная академия им. К.А. Тимирязева. М., 1970.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому збірнику.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому збірнику (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому збірнику.
3. Політика збірника дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).